Поиск по этому блогу

Детские сказки


Річковий володар (Казка про прислівник)

(речення з прислівниками, прислівники приклади, прислівник як частина мови, прислівники синоніми, художній твір з прислівниками, вживання прислівників, прислівники в українській мові, слова прислівники, твори з прислівниками, художні твори з прислівниками, текст з прислівниками) 

Річковий володар (Казка про прислівник)  

Прослушать сказку про наречие на украинском:
Прослухати казку про прислівник:




Тимко прийшов додому сердитий і ЗЛІСНО кинув свій портфель, що той ВИСОКО підлетів УГОРУ і ТРОХИ не попав у кота, який ТИХО спав на килимі.
«То й що, що я не вивчив того вірша про ПРИСЛІВНИК», - думав Тимко. «Мені це НЕЦІКАВО»! Він БІГОМ вискочив на двір і ЛЕДВЕ не вскочив у миску з холодною водою, яку бабуся приготувала для прання.
-         Тимко! Ти ДАЛЕКО? – ГУЧНО гукнула бабуся.
-         На річку, - відповів хлопчина НА БІГУ.
 Хлопець ЗОВСІМ забув, що на ЗАВТРА він пов080;нен буде розповідати вірш НАПАМЯТЬ, бо ВЧОРА вчителька нагадала Тимкові, що запитає його. Річка була НЕДАЛЕКО, але хлопчик біжав ТАК ШВИД
50;О, що СКОРО  в;томився і пішов ПІШКИ. Він РІШУЧЕ розсував листя очерету і НЕЗАБАРОМ опинився на містку, з якого рибалки ЗАВЖДИ закидали вудки і рибалили. Тимко КОРОТКО підкачав штанини і опустив ноги у воду. Ногам було ТРОХИ ПРОХОЛОДНО, але сонце ЛАГІДНО зігрівало все НАВКОЛО і хлопець НАВІТЬ подумав: «Може поплавати?» Але РАБТОМ, ЛІВІШЕ від нього, він побачив якісь кола на воді, і НАВІТЬ трохи злякався. Придивився КРАЩЕ, аж бачить, що там на дні, у воді, ПРЯМО під його ногами відбувається щось дивне.
Кого побачив Тимко у воді, він ЗРАЗУ не зрозумів. Чи то був якийсь водяний володар чи підводний пан… Але ЗВІДУСІЛЬ до нього почали спливатися водні мешканці. Риби пливли ШВИДКО, равлики ПОВІЛЬНО повзли по пісковому дну, раки й раченятка пересува
83;ись ЗАДКИ. Ще було БАГАТО змій, п’явок та жаб. Здавалось, що все водяне царство зібралось для чогось важливого.
Водяний володар почав свою промову:
-                    ТОРІК,  ми з вами збирались тут, щоб зробити таку ж важливу справу, яку ми будемо робити і зараз.
Тимко сидів на своєму містку і боявся поворухнутись. Він УВАЖНО слухав, що казав водяний пан.
-                    Так от, - продовжував він. – Минулого літа ми РЕТЕЛЬНО зібрали все сміття, яке було в нашій річці. Але сміття зявилося ЗНОВ. Хто його кидає сюди? – ОБУРЛИВО висловлював річковій володар.
Тимкові стало соромно, бо він РАЗОМ із своїми друзями ЧАСТО жбурляв у річку камені, пляшки, мотузки та інше сміття.
Водяні мешканці почали ТУРБОТЛИВО збирати все що було зайве в річці. Вони СТАРАННО складали все в великі лантухи і збирали далі. А річковий пан ПИЛЬНО слідкував за робітниками. Коли все ДБАЙЛИВО зібрали, пан подякував усім і сказав, що всі можуть пливти по своїх справах. А сам він НЕСПОДІВАНО виплив на поверхню і зявився біля містка, де сидів Тимко.
Тимко СМІЛИВО встав. Він озирнувсь НАВКРУГИ, як-ніби то шукав чиєїсь допомоги чи підтримки.
-         Не бійся, - ПРИВІТНО посміхнувсь водяний здоровань.
-         Чого мені боятися, - Тимко ПРЯМО дивився на річкового пана, який був ПОРУЧ.
-         Це ти ЗАВЖДИ кидаєш сміття в річку? Це ПОГАНО! – вже СУВОРО сказав він.
-         Та я…, - якось ЖАЛІБНО почав Тимко.
-         БІЛЬШЕ не кидай!
-         Та не буду.
-         А віршик вивчи, - здивував річковий володар.
Хлопець не вірив своїм очам і вухам. «Може це мені все здається?» Він МІЦНО заплющив очі, а коли відкрив – нікого не було, лише l5;а воді то ТУТ, то ТАМ було видl5;о маленькі та великі кола.
Прийшовши додому Тимко прийнявся НАПОЛЕГЛИВО вчити той віршик. Хлопчик повторював його ДВІЧИ, ТРИЧИ, БАГАТО разів. Йому було СКЛАДНО та ВАЖКО, але він НАПЕРЕКІР самому собі вивчив його ДУЖЕ ГАРНО. І ЗРАНКУ, ще не ЗОВСІМ прокинувшись, Тимко СПРОСОННЯ розповів собі того віршика і був ДУЖЕ задоволений.
                                                                                                                    Неля Бирюза




(речення з прислівниками, прислівники приклади, прислівник як частина м086;ви, прислівники синоніми, художній твір з прислівниками, вживання прислівників, прислівники в українській мові, слова прислівники, твори з прислівниками, художні твори з прислівниками, текст з прислівниками)   






 Катрусин сон
(Казка про милосердя, доброту, повагу і молитву)




Жила-була дівчинка. Звали її Катрусею. Вона, як і ти, ще не ходила до школи. Але Катя була дуже допитливою і постійно запитувала у своєї мами: чи гарно вчитися у школі? Чи цікаво?
Одного разу, почувши по радіо передачу для віруючих, дівчинка підійшла до матусі і запитала:
-         Мамо, а що таке милосердя?
Але мати була дуже зайнята і не змогла відповісти доньці, сказала, що Катруся дізнається про це пізніше. А коли настав вечір, дівчинка лягла спати. Засинаючи, вона згадала про милосердя. Очі Катрусі заплющилися і сни віднесли її далеко від дому. Вона опинилася на великій зеленій галявині, залитій сонцем. Раптом дівчинка почула голос, який сказав:
-         Добрий день, Катрусю!
-         Добрий день! – привіталась дівчина, - а хто Ви?
-                     Я – Милосердя. У лікарні лежить дуже хвора стара бабуся. У неї нікого немає і до неї ніхто б не приходив, не піклувався б про неї, якби не я.
-         А хочеш, я познайомлю тебе із Добротою?
-         Так, хочу.
-         Тоді пішли.
І вони пішли. По вузенькій стежці вони спустилися до веселої річки і Катруся побачила, як хтось бавиться з дітьми. Дітлахів було багато і всі такі маленькі. Дехто з дітлахів весело посміхався і сміявся, а хтось якось сумно дивився в очі Доброти.
- У цих дітей немає батьків і Доброта піклується про них, - сказало Милосердя і вони з Катрусею побачили, як доброта пригорнула дітлахів до себе, і в їх оченятах вже не було суму і болю.
- Познайомся, це Доброта, - сказало Милосердя.
- Дуже приємно, - сказала Катя.
І тут вони побачили, що хтось до них підійшов до них. Милосердя і Доброта дуже зраділи.
- j2;е повага, - відрекомендувало Милосердя. – Вона вчить всіх поважати всіх і все, що навколо нас: чи то стара жінка, чи мала дівчина, чи то тварина, або дерево, що росте біля річки.
Сонце зайшло за обрій і всі знали, що зараз прийде Молитва. Вітер перестав грати листям на деревах і навіть річка стала булькотіти якось тихіше. З тихім m6;урхотом своєї довгої темної сукні до них підійшла Молитва. Вона пройшла
87;овз всіх і зупинилась недалеко. Катруся почула, ні, навіть побачила, що молитва щось шепоче, не звертаючи увагу на всіх інших. Молитва дивилась кудись далеко і, можна було зрозуміти, що вона Когось про щось прохає.
І тут Катрусю розбудив сонячний промінь.
- Я все зрозуміла! – прокинулась дівчина.
А ті зрозумів?
                                                                                                                     Неля Бирюза







(keywords: казка про милосердя, казка про доброту, казки читати, українські казки, тексти казок, казки для дітей, дитячі казки, казки на українській мові, літературна казка, нові казки, урок казка, казки чарівні, казка про мову, виховання казкою, сучасні казки, короткі казки, казки про природу, казки укр, авторська казка, казка придумана, нова казка, повчальні казки, українськи казки, казки про добро, казка про дівчинку, казка як засіб виховання,  дитячі казки українською мовою)




Казка про частини мови


Жила-була дівчинка Катруся. Вона, як и ті, ще не ходила до школи. Але Катруся була дуже допитливою і постійно запитувала у своєї мами: чи гарно там? Чи цікаво?
Одного разу, побачивши передачу для школярів, дівчинка підійшла до матусі і запитала:
-          Мамо, а що таке іменник?
А мати відповіла, що зайнята, і що Катя дізнається про це у школі. Коли настав вечір, дівчинка лягла спати. Засинаючи вона згадала про іменник. Очі дівчинки заплющились і сни віднесли її далеко від дома. Вона опинилась на великій зелений галявині, залитій сонцем. Раптом вона почула голос, який сказав:
-                     Добрий день, Катрусю!
-                     Здрастуйте! Хто Ви такий?
-                     Всі називають мене Іменник. Я знаю, що тебе цікаво, чому мене так називають. Так ось, бачиш той дуб, цю зелену траву, и хмаринку в небі? Це все предмети, які нас оточують. Іменник вказує на назву предмета. Ну як, цікаво?
-                     Так, так, дуже цікаво, - відповіла дівчинка, дивлячись на іменника дуже здивовано і зацікавлено.
-                     А хочеш, я познайомлю тебе з дієсловом?
-                     Так, дуже хочу.
-                     Тоді пішли.
І вони пішли. По вузенькій стежці вони спустилися до веселої річки.
-          Познайомся, це Дієслово, - сказав Іменник, і вказав на того, хто сидів на камені.
-          Дуже приємно, - сказала Катруся. – А чому Вас так називають?
-          Мене звуть так, тому що я позначую дію предмета. Наприклад, річка тече, листя розпускається, сонце світить.
Але тут він когось побачив і замовк. Катруся і Іменник обернулись, Іменник дуже зрадів.
-          Добридень, друзі, - сказав той, хто l7;ідійшов. – Мене звуть Прикметник, - сказав він, звертаючись до Катрусі. – Я позначаю ознаку предмета.
-          А це як? – запитала дівчинка.
-           Наприклад, квіти рожеві, хмари блакитні.
-          А ось і Числівник, - сказав Іменник, - він означає кількість предметів. Наприклад, три хмари, п’ять птахів.
-           Ну як, зрозуміла?
І тут Катрусю розбудили сонячні промені.
-          Я все зрозуміла! – сказала дівчинка.
А ти зрозумів?

                                                                                                Неля Бирюза